Психологічні маски: дев’ять звичних ролей і шлях до більшої щирості

Психологічними масками часто називають звичні способи показувати себе іншим: бути зібраним, веселим, самостійним або завжди готовим допомогти. У різних ситуаціях ми обираємо різні ролі. Придивитися до них корисно, щоб зрозуміти, які прояви вам зручні й чого хочеться додати до спілкування.

Роль може розповідати про важливу потребу

У новій компанії ви більше жартуєте, на роботі беретеся все організовувати, з близькими прагнете всіх підтримати. За цим можуть стояти бажання належати до групи, бути корисним або створювати ясність.

Спробуйте питання: «Що хорошого ця роль дає мені?» Така цікавість допомагає побачити її сенс і знайти більше способів отримувати потрібне.

Дев’ять ролей для спостереження

• Зібраний: цінує порядок і зрозумілий план.
• Веселий: створює легкість, любить спільний сміх.
• Самостійний: охоче шукає власні рішення.
• Помічник: помічає потреби інших.
• Знавець: ділиться знаннями й любить розібратися.
• Миротворець: шукає спільну мову.
• Успішний: радіє результатам і визнанню.
• Спостерігач: спершу придивляється й осмислює.
• Турботливий організатор: дбає, щоб усім було зручно.

Це редакційні приклади звичних ролей. Можливо, ви впізнаєте кілька або назвете свою. Різноманітність ваших проявів може стати ресурсом.

Як зрозуміти, яка роль зараз найзвичніша

Згадайте три недавні розмови. Як ви починали контакт? Чого від вас чекали? У який момент було особливо легко? А де хотілося сказати або зробити щось інакше?

Наприклад, людина часто бере на себе організацію зустрічей, бо любить збирати друзів. Водночас їй хочеться інколи просто прийти гостем. Обидва бажання можна врахувати: запропонувати друзям наступного разу обрати місце.

Додайте один новий прояв

Веселий може розповісти про важливе почуття. Самостійний — попросити думку. Спостерігач — поставити перше запитання. Помічник — поділитися власною потребою.

Оберіть невеликий крок із людиною, поруч із якою вам тепло. Наприклад: «Сьогодні мені хочеться, щоб ти мене послухала». Так у звичному образі з’являється більше місця для живої людини.

Щирість у вашому темпі

Можна залишатися тактовним і водночас точніше говорити про себе. Для початку вистачить одного речення: «Я ще думаю», «Мені цікаво спробувати», «Сьогодні хочу тихого вечора».

Після розмови помітьте, що відчувалося природно. Власний спосіб спілкування складається з досвіду: де ви можете бути різним, як вас чують і які слова допомагають залишатися собою.