Перевірте, що дитина зрозуміла домовленість
Дорослий каже «Завтра візьми книжку», а дитина чує лише «книжку» й думає, що йдеться про читання перед сном. Спитайте «Кому ти хочеш її принести? Коли покладеш у рюкзак?» Якщо дитина називає іншу подію, уточніть разом. Для дошкільника корисною підказкою може бути знайомий момент, наприклад після сніданку, перед виходом або коли знімаєш куртку в садочку. Дорослий може перевірити, чи обидва мають на увазі той самий час.
Обіцянка стає зрозумілішою, коли є людина, яка на щось розраховує. «Ти сказав Лесі, що принесеш книжку. Вона хоче подивитися на карту всередині». Якщо дитина обіцяла допомогти поставити чашки до вечері, скажіть, хто почне вечеряти, коли все буде готове. Поговоріть про конкретну дію. «Ти поставиш по чашці біля кожної тарілки, я наллю воду». Так дитина бачить, як її частина допомагає спільній справі.
У дослідженні Марії Ґрефенгайн і колег трирічні діти, які домовилися збирати пазл разом із партнером, частіше чекали на нього та допомагали йому, ніж діти, які збирали окремі пазли. Дослідники спостерігали конкретну спільну гру. Удома можна зробити спільну мету такою ж помітною. «Ти принесеш папір, я принесу олівці. Разом зробимо карту». Дайте дитині показати, де буде її частина роботи.
Допоможіть обрати обіцянку, яку можна виконати
Перед тим як погодитися, дитина може запитати, скільки часу це займе або чи потрібен дорослий. Якщо вона хоче пообіцяти принести іграшку на прогулянку, перевірте, чи вона належить їй і чи її можна взяти. Якщо хоче зробити другові великий подарунок до завтра, подивіться, скільки часу у вас справді є. Можна сказати «Сьогодні встигнемо зробити листівку. Хочеш пообіцяти листівку чи спочатку подумаєш?»
Іноді дитина відповідає «Так» швидко, бо хоче порадувати друга. Дайте їй фразу для паузи. «Я спочатку запитаю вдома» або «Я скажу після обіду». Потренуйте це на простому прикладі. Дитина може хотіти принести спільну сімейну гру, але їй ще потрібно дізнатися, чи її можна взяти. Після перевірки вона зможе дати відповідь, на яку друг справді може розраховувати.
Дорослий може запропонувати дітям кілька посильних справ. «Хто хоче поставити серветки? Хто принесе ложки?» Дайте обрати одну частину й домовтеся про час. Якщо дитина обрала серветки, запитайте, де вони лежать і кому сказати, якщо не дістане. Велику справу можна поділити. «Ти поставиш серветки зараз, а завтра, якщо захочеш, покажу, як ставити чашки». Коротка домовленість дає дитині змогу потренуватися з результатом, який вона бачить.
Знайдіть нагадування, яке дитина може використати сама
Поставте предмет там, де дитина побачить його перед потрібною дією. Якщо треба повернути книжку, можна покласти її в рюкзак увечері або на полицю біля взуття. Запитайте, який спосіб дитині зручніший. Можна намалювати книжку на невеликій картці й прикріпити біля рюкзака. Вранці дайте дитині першій поглянути на підказку. Якщо вона не помітила, скажіть «Подивись біля взуття. Що ми хотіли взяти?»
Для домовленості в грі потрібен коротший сигнал. «Після одного кола машинка переходить до Софійки». Покажіть, де коло закінчується. Якщо дитина забула, вкажіть на фініш і скажіть «Ось місце, де ти обіцяв передати». Дайте їй самій поставити машинку біля іншої дитини. Коли в компанії троє, можна поставити фішки в ряд. Порядок видно без довгого повторення правил.
Нагадування може поступово змінитися. Спершу дорослий кладе книжку біля рюкзака разом із дитиною. Наступного разу дитина сама обирає місце. Потім дорослий лише запитує ввечері «Що тобі потрібно завтра?» Якщо справа ще регулярно забувається, подивіться, чи нагадування з’являється в потрібний момент. Картка в кімнаті може допомогти ввечері, а перед виходом краще бачити сам предмет біля дверей.
Що сказати, коли обіцянку вже не виконали
Назвіть факт і дайте дитині розповісти, що сталося. «Леся чекала книжку. Вона залишилася вдома. Що допоможе тобі тепер?» Запитайте, чи може дитина сама попередити подругу. Якщо важко почати, підкажіть «Я сьогодні не приніс. Хочу принести завтра». Допоможіть перевірити новий план. Якщо завтра книжка потрібна іншому, можна домовитися про інший день або запропонувати разом подивитися її під час наступної зустрічі.
Якщо обіцяли повернути іграшку після кола, а дитина почала друге, зупиніться біля першої зручної точки. «Ти вже завершив коло. Леся чекає. Передай зараз». Коли іграшка повернулася, запитайте, чи дитина хоче попросити про ще одне коло після Лесі. Якщо вона хоче продовжити раніше, допоможіть запитати й прийняти відповідь. Нова домовленість починається тоді, коли інший гравець погодився.
Якщо дитина засмутила когось, дайте їй назвати це без довгої промови. «Ти чекав, а я не прийшов. Мені шкода». Далі можна запитати, чи інший хоче перенести гру. Якщо він уже домовився з кимось іще, дитина може запропонувати наступний день. Дорослий може нагадати, що інша людина теж має право вирішити, що їй підходить після зміни планів.
Як попередити, коли плани змінюються
Можна потренувати коротку фразу «Я обіцяв, а тепер не встигаю. Можемо домовитися на інший час?» Якщо дитина захворіла або дорослий не може відвести її на зустріч, допоможіть передати повідомлення. За бажанням вона може сказати одну частину сама або попросити дорослого повідомити. Назвіть тільки той час, який уже відомий. «Сьогодні не прийдемо. Завтра після сніданку скажемо, чи вийде зустрітися».
Якщо дитина передумала брати участь у довгій грі, вона може повідомити про це, перш ніж піти. «Я втомився й хочу зробити паузу. Кому передати мою фішку?» Допоможіть іншим дітям зрозуміти, як продовжити. Якщо гра має важливу спільну частину, запитайте, який короткий крок дитина готова завершити перед виходом. Наприклад, покласти картки на місце або сказати наступному гравцеві, де почати. Якщо потрібна пауза одразу, цю допомогу може взяти на себе дорослий.
Іноді дитину просять пообіцяти те, через що їй незручно. Дайте їй право відповісти «Я цього не обіцяю» або «Мені треба поговорити з дорослим». Якщо вона вже погодилася, може звернутися до вас і пояснити, що сталося. Домовленості про гру, позичені речі й допомогу мають бути зрозумілими й посильними для всіх, хто бере участь. Дорослий може допомогти дитині переглянути обіцянку, якщо змінилися обставини або з’ясувалося, що вона не може її виконати.
Покажіть, як дорослі тримають слово
Якщо ви обіцяли подивитися малюнок після вечері, поверніться до нього. Якщо вже знаєте, що доведеться затриматися, скажіть це до того, як дитина втомиться чекати. «Я ще говорю телефоном. Зможу подивитися, коли ти закінчиш чистити зуби. Підійди з малюнком, будь ласка». Якщо час усе ще невідомий, краще сказати, коли зможете уточнити. Дитина бачить, як людина попереджає про зміну й намагається знайти іншу можливість.
Коли забули домовленість самі, скажіть про це прямо. «Я обіцяла принести тобі папір і забула. Зараз подивлюся, чи він є вдома». Якщо сьогодні вже пізно, запропонуйте час завтра й поставте собі нагадування при дитині. Можна разом обрати, де воно буде. Вона бачить, що дорослі теж користуються підказками й можуть повернутися до того, що не вийшло з першого разу.
На кілька днів оберіть одну справу, яку родина робить разом. Наприклад, дитина кладе серветки, коли дорослий ставить тарілки, а після вечері всі відносять свою чашку. Якщо сьогодні хтось не може, нехай попередить і запитає, чи його частину можна зробити разом або перенести. Наприкінці тижня спитайте, яку частину домовленості дитині було легко пам’ятати, а де їй потрібен інший сигнал.
Як підтримати дитину, якщо вона сама чекала обіцяного
Подруга домовилася принести олівці, але прийшла без них. Дитина може сказати «Ти ж обіцяла» і розсердитися. Допоможіть назвати, чого вона чекала. «Ти збирався малювати разом і розраховував на олівці». Тепер можна запитати, що сталося, і вирішити, що робити сьогодні. Дитина може попросити спільні олівці, запропонувати іншу гру або домовитися, коли спробує знову. За потреби дорослий допоможе знайти матеріали.
Якщо дитина кілька разів покладалася на те саме й розчаровувалася, запропонуйте домовленість, яку легко перевірити. «Сьогодні подруга принесе один синій олівець. Якщо його не буде, візьмемо спільні й продовжимо». Дитина має право вирішити, чи хоче знову домовлятися. Коли обіцянка виконана, можна помітити конкретну подію. «Леся принесла олівець уранці. Ви встигли намалювати карту». У дитини з’являється новий досвід, на який можна спиратися під час наступної домовленості.
Дорослі можуть допомогти дітям по-різному, залежно від того, хто що пообіцяв. Якщо обіцяне залежить від розкладу родини, домовтеся між дорослими про час і скажіть дитині, коли він підтверджений. Якщо це одна дія під час гри, дайте дітям самостійно назвати умови й показати, як вони виконають домовлене. Наприкінці запитайте кожного, чи отримав він те, на що розраховував, і чи хоче домовитися так само наступного разу.
Одна домашня гра про домовленість
Поставте машинку, дві іграшки й зробіть коротку доріжку. Нехай перша іграшка домовиться повернути машинку після кола. Після фінішу запитайте дитину «Що друга іграшка зараз очікує?» Дайте їй показати, як перша поверне машинку. У другому раунді нехай вона захоче зробити ще одне коло. Попросіть дитину придумати, як запитати. Друга іграшка може погодитися або сказати, що хоче гратися вже.
Змініть сюжет. Іграшка домовилася принести кубики, але виявилося, що коробку вже взяли для іншої гри. Запитайте «Кому варто сказати? Що можна запропонувати замість цього?» Дитина може придумати інший матеріал або домовитися на пізніше. Виберіть одну фразу, яку вона використає в побуті. «Я ще перевірю й скажу» допомагає перед обіцянкою, а «У мене змінився план» дає початок розмові, якщо виконати її вчасно не виходить.